Літературна Коломия – «Балаґульки»

В рамках Студій живої історії Софія Анжелюк розробила літературну екскурсію Коломиєю. Для блогу проекту Софія розповіла, як зародилася ідея та в чому особливості екскурсії.

Балагульки

Про слово «балаґули»

У Станіслава Вінценза є оповідання про торговців. Я досліджувала це слово й в одному словнику натрапила на тлумачення – перекупники, посередники, спекулянти, які скуповували крам і перепродували на базарах.

Коломия передусім була торговим центром, і тому балаґулів у нас вистачало. Існує купа літератури про коломийський ринок.

Спершу думала саме так назвати проект, але назва здавалася надто серйозною. Так виникли «Балаґульки».

Літературна екскурсія і квест

Екскурсії Коломиєю, які проводять зараз, – усталені, історичні. А мені хотілося щось більше культурне. Ще в школі я мала список тих людей, пов’язаних із Коломиєю. А коли потрапила на Студії, зрозуміла, що це може бути цікаво не тільки мені.

Проект полягав у тому, щоб популяризувати літературну історію Коломиї. Я довго думала, як це зробити. Зрозуміла, що моя цільова аудиторія – передусім школярі. Люди часто виїжджають з таких малих містечок, «бо в нас нічого нема». Виявляється, багато чого є, але мало хто про це знає.

Коли розповідаєш дітям, що велика література творилася не десь далеко, а в їхньому місті, у дітей виникає якесь прозріння в очах. Я хочу показати школярам такі бонуси Коломиї ще до того, як вони вилетять з батьківського гнізда і скажуть, що в Коломиї нічого немає.

Довго думала про формат і вирішила зробити літературну екскурсію. Я підняла багато матеріалу, і екскурсія вийшла передусім для дорослих. Для дітей потрібен інший підхід, тому я переробила екскурсію, викинула деякі тексти, наприклад, «Дон Жуан з Коломиї» Захер-Мазоха.

Є автори, які вивчаються у школі, але є такі, що згадуються тільки в позакласному читанні, як-от Ірина Вільде. Але її «Сестри Річинські», текст про Коломию, не згадуються практично ніде. Цей величезний текст я досі сама не посилила, і розумію, що й дітям його не подам.

А з іншого боку є Василь Стефаник, усталений в шкільній програмі, Покутська трійця, про яку завжди говорять. Чи Іван Франко – канон, якого важко посунути. А в Коломиї він востаннє зустрічався з Ольгою Рошкевич, дуже романтичний момент. Але Франка взагалі не сприймають як людину з почуттями. Це – громадянин. В Коломиї він також сидів у в’язниці. Це момент, який також треба знати.

Екскурсія для дорослих займає майже 4 години. Дитяча – швидка, на 40 хвилин. Я провела до десяти дорослих екскурсій, зокрема для вчителів, для літстудії ЛяПіч, під час фестивалю «Трикутник», для гостей з «Твоєї країни», і п’ять дитячих.

Три школи взяли участь у квесті з призами. Але щоб взяти в ньому участь, треба було пройти екскурсію. Це була така приманка для дітей.

Зараз вчителі телефонують з проханнями відвести дітей на відкритий урок. Тобто проект триває.

Візуалізація – літературні графіті

Мене дратують чорні таблички «тут жив», «тут відпочивав». В рамках проекту художниця Марта Бельмега на будинку, де Франко та Рошкевич востаннє бачились, намалювала мурал. А на будинку біля книгарні – зображення книжкової шафи. Є багато письменників, пов’язаних з Коломиєю, але мало хто про них знає. Мені хотілося, щоб люди могли дістати якусь інформацію: прізвища цих письменників написані на корінцях книжок намальованої шафи.

Маємо таке обрамлення Стометрівки – на початку Франко та Рошкевич, які танцюють, а в кінці – книжкова шафа.

Зміни в місті та в людях

Передусім змінилося місто – дві візуалізації прикрашають Коломию. Одного разу я йшла біля намальованого Франка і бачила, як батько з донькою фотографувалися там. Місце набуває інших функцій, яких я навіть не планувала. Дуже приємно спостерігати, як люди читають таблички, передивляються шафу.

Я побачила, що в людей змінюється свідомість. Діти, які пройшли квест і побували на екскурсії, захотіли знати ще більше. Я вже їм розповідала про Кос-Анатольського, про музичну Коломию. Проект дав поштовх людям самостійно читати щось. Це навіть перевершило мої очікування.

Плани

Я шукаю спонсорів на створення карти центру міста, де будуть вказані локації, присутні в екскурсії. Але ці будівлі не позначені, окрім тієї, на якій намальований Франко. Тому зараз міркую, як позначити будинки, щоб це не були чорні таблички.

Є попередня розробка літературного путівника. Лишається знайти спонсора й попрацювати з дизайнером.

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s