Оля Дятел: «Для мене особисто історія має не правду, а факти»

Координаторка «Студій» Оля Дятел про історію майбутнього, діалог і обережність в роботі з історією. 

10491268_941915815848585_1861532853596521560_n

Зацікавлення історією в мене з’явилося на ґрунті кримських подій. Відбувся певний історичний факт, який можна по-різному називати, і за яким стояло багато перспектив кожної окремої людини. Особисті перспективи людей, які цей факт називають так, як вони хочуть (анексія, воссоединение тощо) й інтерпретують у власний спосіб, – це зачепило. З цим стало цікаво попрацювати.

Для мене особисто історія не має якоїсь правди. Вона має факти, але через цю безліч перспектив вона має сенс в діалозі, коли є певне порозуміння між точками зору різних людей.

Тому прив’язка до теми виникла через осмислення, чому в цій історичній ситуації я себе так почуваю, як почуваю, де моя родина, звідки моє коріння… Розуміння, чому я почуваю себе в певний момент саме так, виходить з того, що було в минулому. В одному просторі співіснують люди з різними думками, і ти про це не можеш не замислюватися.

Для мене історія – це життя. Я завжди розуміла, що для мене важливіша історія, скажімо так, майбутнього. Тобто те, як ми живемо зараз і як це вплине на майбутнє.

В мене була вчителька історії, про яку весь клас знав: якщо запитати її про політику, вона почне цілий урок філософствувати. Ми цим користувалися, знаючи, що можна «заговорити зуби» й нічого не робити на уроці. Проте, коли я озираюся назад, бачу це як один з небагатьох моментів, коли можна було вести діалог. Я добре пам’ятаю період Помаранчевої революції та наші обговорення на уроках. Вона запитувала: що ви думаєте? що ви бачили? Для мене це була така рідкість – можливість подумати про події, які є.

Сьогодні мало хто працює з історією в третьому секторі. Ініціатив, пов’язаних з нею, дуже мало, якщо порівняти з іншими темами. І є потреба різних форматів. Учасники першого року «Студій» відзначали: добре, що до історії можна підходити з різними форматами: через культурні проекти, листівки, що завгодно – щоб доносити це доступно до людей. Проблема в таких форматах є, і ми хочемо це розвивати.

З історією потрібно працювати обережно – таку тему ми визначили цього року для одного з перших семінарів. Не завжди можна просто поставитися до певних речей, як-от публічна пам’ять, публічний простір, декомунізація. Публічний простір накопичив у собі різні думки багатьох людей і ти не можеш просто взяти і щось із ним зробити. Тому що це може вразити інших.

 

 

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s