Переселенці та львів’яни – герої документальної вистави

Ідея нашого з Лесею Берездецькою проекту – документальна вистава із залученням переселенців у Львові та місцевих мешканців (які також свого часу переїхали в місто після Другої світової, на заробітки тощо). У виставі ми хочемо показати схожість досвідів переселення, міграції, адаптації до нового життя, залучивши місцевих та внутрішньо переміщених осіб зі Сходу України до участі в театральних тренінгах і безпосередньо у виставі.

Новый рисунок

Дані з дослідження Київського міжнародного інституту соціології на замовлення Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (квітень 2016 рік)

Формат документального театру є надзвичайно дієвою методикою роботи з усною історією. Актори є свідками власного життя, проблемних ситуацій і конфліктів. Через сценічне осмислення історії, гру й імпровізацію вони можуть поглянути на свої проблеми з іншого ракурсу, визначити стратегії подолання конфліктів і, можливо, хоч на крихту змінити себе, а відтак і світ навколо.

Військовий конфлікт на Сході України змусив покинути свої домівки близько 2 мільйонів українців. Станом на лютий 2016 року, Міністерство соціальної політики України зареєструвало 1,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Найбільша кількість переселенців нині мешкає на Сході України. Саме в цьому регіоні (згідно дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології) спостерігається найкраще ставлення місцевого населення до переселенців. У містах і селах Заходу й Центру України місцеві мешканці менше знають про присутність цих людей, їхні проблеми й потреби. ЗМІ (подекуди свідомо) поширюють стереотипи про переселенців. Часто це викликає негативне сприйняття переселенців місцевими мешканцями.

Так, приміром, на Заході України 39% опитаних вважають, що більшість переселенців вимагають до себе особливого ставлення, 38% – що більшість не бажає працювати, зловживає допомогою, 31% – що переселенці переважно агресивні, зверхні, не рахуються з місцевими (опитування Київського міжнародного інституту соціології).

У Львові на даний момент зареєстрована найбільша кількість переселенців у Західній Україні. Дослідження соціологів Оксани Міхеєвої і Вікторії Середи «Сучасні українські внутрішньо переміщені особи: основні причини, стратегії переселення і проблеми адаптації» свідчить про те, що внутрішньо переселені особи у Львові ґеттоїзуються. Їх часто дискримінують під час приймання на роботу, здачі в оренду житла, проведенні громадських заходів. Переселенка з Криму Олена Дуброва зголосилася допомогти нам залучити львівських переселенців до участі у виставі.

 Нам важлива робота з подолання стереотипів та встановлення діалогу й порозуміння з «іншими» у подекуди ксенофобному середовищі Західної України. Ми сподіваємося, що серія театральних тренінгів (запланована на репетиційний час підготовки вистави) допоможе учасницям і учасникам позбутися страхів і певною мірою сприятиме їхній особистій, а, можливо, й політичній емансипації (залученню у різноманітні громадські активності тощо).

Нас цікавить також те, як різні покоління сприймають поняття «дому» та феноменів, що із ним пов’язані.

Ми з Лесею були і є залучені в ініціативи київського Театру переселенця і нас надихає ідея самим зрежисувати виставу. Реалізація проекту запланована на два перші тижні вересня з прем’єрою 13 або 14 вересня.

Олійник Єлизавета

 

 

 

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s