Майбутнє радянського минулого: проміжні результати ініціативи «Пострадянське»

Як учасник «Студій живої історії» я, разом зі своєю командою, реалізовую ініціативу “Пострадянське”. Основний метод нашої роботи – публічна історія. Для нашої ініціативи це означає перенесення історичних знань з академічної сфери на мову репрезентацій, втілених у формі публічних дискусій та обговорень.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb%d1%8e%d0%bd%d0%be%d0%ba-%d0%b1%d0%b5%d0%b7-%d0%bd%d0%b0%d0%b7%d0%b2%d0%b8

Формат ініціативи – серія лекцій та зустрічей. Основною темою є обговорення аспектів радянської історії та пам’яті про неї. На час написання статті ми організували три лекції та домовилися про чотири наступні.

Ми є не лише організаторами ініціативи, але й проводимо лекції, спільно фасилітуємо заходи. Для підготовки лекцій використовуємо різні методики історичних досліджень, що варіюються залежно від теми. Наприклад, тема «Феномен ностальгії за радянським» передбачає використання методології напряму історії емоцій; «Жінка в радянському суспільстві» – це просопографічний історичний портрет.

Наші лекції відмінні від традиційного формату. Класичний варіант лекції передбачає чітке розрізнення сторін: лектор начитує інформацію, аудиторія пасивно сприймає, має обмежену можливість поставити питання. Апробований нами формат публічної лекції базований на методології неформальної освіти, а тому передбачає активне залучення аудиторії до обговорення.

Проілюструю сказане на прикладі «Феномену ностальгії за радянським». Публічна лекція розрахована на дві години. У вступі я коротко розповідаю про особливості формату заходу, обґрунтовую актуальність теми, практичність, причини, що спонукали мене її досліджувати. Далі пропоную до перегляду два відео про радянські часи, змонтовані нині. Одне з них – романтизовано-ностальгійне, інше показує проблемні аспекти. Після перегляду відео відбувається перша групова робота. Аудиторія ділиться на дві частини, а ті – на міні-групи. Кожній міні-групі видаються пишучі засоби та стікери. Завданням однієї половини є написати, що, на їхню думку, було хорошого в радянські часи. Завдання іншої – показати протилежний аспект. Стікери кріпляться на дошку, щоб групи мали можливість ознайомитися з результатами роботи одна одної (приклад на фото).

Перегляд відео та групова робота спрямовані на те, щоб показати небезпеки «чорно-білого» відображення історії та її інструменталізації, а також механізми вибірковості пам’яті загалом. Коли ми говоримо про ностальгію, то повинні розуміти, що мова йде про конструювання, а не репродукцію минулої дійсності.

Після підбиття підсумків групової роботи слідує міні-лекція, підкріплена презентацією та великою кількістю візуальних матеріалів, насамперед фото. Висвітлюючи питання проявів ностальгії за радянським в Україні, ми знову застосовуємо групову роботу. Аудиторія ділиться на міні-групи. Завданням кожної з них є обговорити та відобразити на стікерах атрибути радянського, що побутують в їхніх уявленнях. Результати прикріплюються на дошку, як на фото.

Лекція закінчується проблемною дискусією: аудиторії пропонується не просто висловити свою думку, а спрямувати інтелектуальні зусилля на вирішення проблеми. Основні пропозиції та результати дискусії нотуються, і наприкінці аудиторія має можливість ознайомитися з ними.

Ми не пропонуємо готових рішень, але активно залучаємо аудиторію до процесу. Кожен з присутніх стає співавтором дослідження. Робота в міні-групах допомагає долати боязнь висловлювати думку, покращує загальну атмосферу. Проблемна та практична спрямованість дискусії допомагають уникнути поширеної вади публічних обговорень – беззмістовності.

Основною цільовою аудиторією ініціативи є молодь міста Києва (16 – 30 років) та студенти. Партнером, що радо надає нам приміщення для заходів є KMArt Yard. Наразі, ми уже розширили територіальне охоплення зацікавлених радянською історією, організувавши спільний захід з партнерською ініціативою Hla(b) у Дніпрі. Заходи відвідало понад 50 унікальних учасників.

Основним каналом поширення інформації про заходи є соціальні мережі: Facebook та Instagram. Практика підтверджує ефективність поєднання двох платформ. Facebook надає хороші інструменти для адміністрування сторінки ініціативи та зустрічей. Instagram допомагає додати візуального контенту, а також поширити інформацію серед потенційної аудиторії. Мережі є інтегрованими, тому проблем із синхронізацією не виникає.

Стратегічна мета ініціативи – задати моду на новий підхід до публічних лекцій з історії. Ми будемо дуже вдячні за поширення інформації про перші результати апробації нашої методики. Долучайтеся і будьте сміливими творити щось нове!

Ярослав Переходько

 

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s