Вивчаючи ромську «золоту еру» періоду дефіциту

За десять років роботи з ромською тематикою мені неодноразово доводилось чути історії про так звану «золоту еру» в житті українських ромів. Як не дивно, вона припадала на епоху застою та перебудови. Таке сприйняття історії цілком логічне з точки зору представників цієї громади. Роми, що завжди відрізнялися високою мобільністю, зуміли чудово організуватися в умовах тотального «дефіциту». В цей час територія Радянського Союзу перетворилась для них на один великий ринок, тож не випадково до мови населення поступово входить вираз «замовити у циган», а у ромів замість неактуального «кіньми поїхати», що означало, зайнятися торгівлею кіньми, виникло нове – «товаром піти».

10

Фото з особистого архіву авторки.

Варто зауважити, що зараз історії досвіду купівлі-продажу у ромів можна почути не лише від інформантів ромського походження. При цьому розповіді не несуть яскраво виражених негативних конотацій, на відміну від сучасного дискурсу. Для багатьох ромських груп, які проживали на території Радянського Союзу, торгівля була одним із важливих традиційних занять, т.зв. «романи бути» (буквальний переклад: «ромська робота»), в рамках якого відбувалась їх комунікація із макросуспільством.

Тож моє дослідження буде присвячене саме цій темі. Наразі робоча назва ініціативи «Торгівля як складова “романи бути” і поле міжкультурної взаємодіі у 80–90-хх роках ХХ століття».

Чому це важливо?

 Останнім часом спостерігаємо підвищення рівня ксенофобії та ромофобії в суспільстві, відсутність публічного обговорення цих проблем та відповідних інструментів подолання негативних стереотипів про ромів. Ситуацію ускладнює ще й те, що роми не мають власної тривалої писемної традиції. Наразі історичний наратив у ромській громаді вибудовується здебільшого довкола тематики геноциду періоду Другої Світової війни, що призводить до стигматизації історії та зведення ролі ромів виключно до суб’єктів, які не могли бути самостійними акторами в історичному полі. При цьому поза увагою лишається великий пласт історії та культури, зокрема пов’язаний із традиційними заняттями, економічними стратегіями, вивчення яких дає змогу зрозуміти, що роми не просто займали окрему економічну нішу, а й були включеними в усі суспільні процеси. Розпад Радянського Союзу та руйнування унікальних економічних стратегій життєзабезпечення, адаптованих до радянських реалій, стали вагомим чинником маргіналізації ромів у суспільстві.

Актуалізація мікроісторії та родинної історії має сприяти посиленню місцевих громад, формуванню якісно нового іміджу ромів у суспільстві, а також налагодженню міжкультурного діалогу та руйнуванню негативних стереотипів, які існують щодо ромів. Важливим кроком на шляху до цього є позбутися комплексу меншовартості власної історії та культури.

 Місце і час

 Протягом наступного року планую провести інтерв’ювання ромів, які займалися нелегальною торгівлею (т.зв. «спекуляція») та людей, які мали тривалий досвід спілкування з ними. Дослідження планується в кількох історико-культурних регіонах, що пояснюється специфікою розселення відповідних ромських груп. Це  Слобожанщина, Чернігово-Сіверщина, Середня Наддніпрянщина та Північне Причорномор’я.

 Цільова аудиторія

Основною цільовою аудиторією проекту є ромська молодь та інтелігенція, оскільки саме вони є потенційними агентами змін як у своїй громаді, так і в процесі побудови якісно нової комунікації із макросуспільством. Також нашою цільовою групою є ЗМІ, які часто є популяризаторами та творцями негативного образу ромської спільноти, а також гуманітарії – історики-дослідники повсякдення, соціологи, правники і антропологи, які матимуть змогу вводити в науковий дискурс матеріали інтерв’ю та досліджувати маловідомі аспекти економічної, родинної історії, локальної історії тощо.

 Чим можна допомогти?

Як вже зазначалося, у фокусі дослідження – не лише історії ромів, а й людей, які безпосередньо купляли, продавали, чи просто були свідками таких епізодів і можуть поділитися досвідом. Тому, якщо вам доводилось чути (а може й бачити на власні очі!) історії про те, як «у циган» купували одяг, килими, жувальну гумку, омріяну в роки дефіциту фарбу для брів чи рум’яна – дайте знати – на нас чекає цікаве інтерв’ю!

 Тетяна Сторожко

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s