Чому радянське монументальне мистецтво відкриває очі на сучасність

Ми йдемо вулицями й тротуарами, розмовляємо між собою і з хмарами, натикаємось поглядом на артефакти історії, котрі залишені нам для вивчення території. І для вивчення самих себе.

10

Зацікавленість суспільства радянською монументальною спадщиною виявляє його готовність взяти відповідальність за минуле. Це зумовлене доступністю інформації, а з цього виникає й інтерес до громадського простору, в якому ми наштовхуємося на нашарування часів. І серед розмаїття сучасних написів значно цілісніше виглядають мозаїки радянської епохи – як старий червоний трамвай у скупченні швидких автомашин. Чомусь цей трамвай ще рухається серед вирію, привертаючи увагу більш допитливих.

Історичні пам’ятки завжди слугують можливістю поєднати плин часу в одну картину з причинно-наслідковими зв’язками. Вони, наче відмітини на живому тілі історії, і свідчать про набутий досвід. Тож відмовитись від пам’яток – це ніби відмовитись від того, чим є суспільство на даному етапі. Це вікна в історію, як пожива для шукачів і дослідників, як відповідь на хвилюючи питання і передача досвіду між поколіннями.

Монументальне мистецтво радянського періоду показує більше, ніж тогочасні прагнення керівного апарату. Воно зображало пошуки виходу з повсякденності через її переосмислення. Художники-монументалісти звертались до суспільства мовою символів і алегорій, щоб людина, яка шукає, змогла побачити напрям свого пошуку.

І тепер ми дивимось на картинки на стінах радянських будівель, як на виразні ілюстрації великої книжки людської історії, що дає можливість зорієнтуватись у часі і просторі. А самоідентифікація стає невіддільною частиною постійного оновлення світосприйняття у ритмі з сучасністю.

Анастасія Лелюк

10

Прикраси в архітектурі – це не лише додаткове оздоблення, без якого будівля залишиться будівлею. Часто монументально-декоративне мистецтво розкриває сутність споруди, наповнює змістом. І також залишається естетичною, мистецькою красою простору.

Ми отримали великий радянський спадок цієї краси, який під впливом часу, неуважності та культурної політики гине щохвилини.

Проект ставить завдання дослідити монументальне мистецтво радянської спадщини в Україні та продемонструвати його роль як естетичного, культурного та історичного майна країни. Як виглядатиме простір чи будівля, якщо залишиться без свого оздоблення? Які сенси зашифровані у мистецьких творіннях?

За допомогою екскурсій та випуску онлайн-путівника ініціатива виконає просвітницькі функції та приверне увагу до об’єктів, також демонструючи їхню туристичну привабливість. Зібравши кошти краудфандингом, ми плануємо випустити серію прикрас із фрагментами мозаїк, вітражів тощо.

Це має на меті популяризувати об’єкти мистецтва та об’єднати небайдужих до теми. Ініціатива також може стати стартапом соціального бізнесу. Окрім прибутку, він зможе забезпечити реставрацію мистецьких споруд.

У подальшому ініціатива охоплюватиме всю Україну, а почнемо з трьох різних регіонів: Києва, промислового Дніпра та маловивченої Коломиї. Ми орієнтуємося на молодь та людей середнього віку творчих професій, що мають сили й бажання без ностальгії та радикалізму переосмислювати історію та мистецькі періоди у ній. Суспільний діалог, увага до середовища та дії – основні інструменти проекту.

Про дослідження Дніпра можна почитати тут.

Тетяна Журій

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s