Арутюнян Олена: Історії «простих людей» в етномозаїці Кропивницького

Проект мав на меті розвиток поліетнічної свідомості мешканців Кропивницького, що є в основі місцевої громади. Цей проект допоміг по-іншому усвідомити власну самоідентичність та історичне коріння мешканців міста.

10

З реалізацією ініціативи мені допомагали члени ГО «Центр розвитку національних культур «Єдина родина». Дослідження історії «простих» людей, які внесли незаперечний внесок в розвиток нашого міста зайняло чимало часу, а саме з червня по жовтень 2017 року.

Що це за історії «простих людей»? Це історія педагога Юрія Осадчого, болгарина за етнічним походженням. У ХХ столітті він прославив рідну Вільшанку Кіровоградської області. Був директором місцевого історичного музею, на базі якого утворив історичний гурток для дітей та молоді та гурток болгарського краєзнавства. Саме завдяки Юрію Олександровичу місцеві вчителі переймали досвід славетних педагогів і мали можливість саморозвиватися.

Це також історія Леніни Колесник. Творча особистість, журналістка, поетеса, яка прославила у своїх поетичних рядках рідну Кіровоградщину. Вона заснувала літературну студію «Парус» – об’єднання поетів, письменників, художників, бардів. За роки свої діяльності вона допомогла видати десятки книг і альманахів місцевих творчих особистостей.

Це історія Лілії Лободзінської, адвоката-правозахисниці, доньки польського народу. Протягом довгих років ХХ століття вона працювала слідчим з особливо важливих справ та адвокатом на Кіровоградщині, і завжди допомагала людям.

Василь Маслюченко, українець, усе життя віддав розвитку Кіровоградської області протягом другої половини ХХ століття. За його головування в обласному управлінні сільського господарства розвивав рослинництво та  тваринництво області.

Микола Панасюк – поет, художник, майстер офорту, член Національної спілки художників

України. Його роботи є в музеях та приватних колекціях в Україні, Росії, Італії, Канаді, Китаї, Японії, Іспанії, Польщі, Німеччині, Англії, Франції, Португалії, США.

Петро Тодоровський – видатний син єврейського народу, кінооператор, кінорежисер, сценарист, композитор ХХ століття. Він прославив рідний Бобринець Кіровоградської області у своїх кінофільмах «Жажда», «Весна на Заречной улице», «Два Фёдора» та багато інших.

Нарешті, Арам Амбарцумов – вірменин, завдяки якому в Кіровоградській області з’явились механізовані тракторні станції (МТС) вже у середині ХХ століття. Це дало поштовх розвитку сільського господарства, розквіту післявоєнного життя у районах Кіровоградщини, сприяло розбудові селищних громад.

Під час реалізації ініціативи я проводила діалогові зустрічі, інтерактивні лекції, тренінг. Після тренінгу та першої презентації учасники стали більш активними і зрозуміли важливість інформації, якою володіють. Учасники ініціативи використовували відео- та фотозйомку, інтерв’ю, опитування,  роботу в архіві для отримання необхідної інформації. Це допомагало збирати історії «простих» людей.

Кульмінацією нашої ініціативи стало відкриття інтерактивного музею живої історії, які включають історії «простих» людей, які творили історію нашого міста.

Під час презентацій історій «простих» людей, які мешкали поруч та своєю активною життєвою позицією впливали на розбудову місцевої громади, учасники проекту відчули важливість своє роботи щодо розвитку поліетнічної свідомості мешканців Кропивницького.

Арутюнян Олена

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s