Анна Ільченко: Документальне відео про учасників НК АЗОВ на Луганщині.

ЩО/ДЕ: Документальне відео про учасників НК АЗОВ у Сєвєродонецьку на Луганщині.

фото

Коли я говорила собі, що тяжію до формату документального кіно, то ставила себе в певні рамки. Зараз, на етапі обробки матеріалу, я розумію, що це більше про документально-мультимедійний проект, що за основу бере історії молодих учасників праворадикального руху міста Сєвєродонецьк і будує свою оповідь з їхніх слів та метафор навколишнього простору, абсурдності того, що відбувається.

Чи можливо всеохопно розказати про щось у цьому світі? Мені здається, це буде нагадувати більше спробу стрибнути і зависнути у повітрі над глибочезною прірвою (сміття). Це зріз в певному географічному просторі, у просторі ментальному, але не спроба осягнути погляди всіх правих в Україні, їхні бажань,  намірів. Але чи не такі локальні зрізи можуть розказати найбільше?

Ставлячи перед собою цілі, що межують з мистецтвом, політикою і документалістикою, я не сподівалася на те, що все піде за планом.

 ЯК/КОЛИ: Ми знімали протягом одного місяця, що направду дуже мало для повноцінного включення в життя будь-якої групи людей про яких ви хочете знімати.

З якими викликами я зустрілася?

 Робота в команді: і так, і ні. Ми робили ініціативу з Максимом Бондаревим: розділилися на того, хто знімає, і є “добрим поліцейським”, і на того, хто веде розмови, пише звук, говорить і “трохи злий”.

Проте, в реальному житті такі поділи діють не так. Мені хотілося бути всюди, що було неможливим через мою дистанціювання від навколишнього. Я знімала відео, мені хотілося більше говорити, чого не дозволяла камера і статус оператора.

В той самий момент я розуміла, що тільки я, у нашому випадку, можу виконати те, що придумала собі в голові. На початках, мені здавалося, що командна робота лише підсилить ініціативу: маєш з ким відрефлексувати, вибрати кращі варіанти дій тощо. Розділяти обов’язки важливо та необхідно. А ще важливіше – це остаточна концепція, яку ви тримаєте в голові і за якою йдете. На жаль або на щастя, ми керувалися частіше інтуїтивними посилами, ніж прописаним планом.

Приватність: так, але як?  У процесі активної реалізації ініціативи, я, як ніколи, розуміла важливість включеності у життя героїв, що іноді є проблематичним, але необхідним для ширшої картини.

«Я кажу тобі ні»: Коли тобі відмовляють і руйнують твої плани, ти мусиш сприйняти це, як гру, в якої змінюються правила. Створи свої правила, і тоді все стає простіше.

Анна Ільченко

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s